Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (4)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Чернишук С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
1.

Шестаков В. И. 
Модель виявлення кібернетичних загроз за результатами моніторингу відкритих джерел інформації [Електронний ресурс] / В. И. Шестаков, С. В. Чернишук // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2013. - Вип. 39. - С. 224-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviknu_2013_39_38
Попередній перегляд:   Завантажити - 341.231 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Даник Ю. Г. 
Оцінювання ризику реалізації кібернетичних загроз складним інформаційним системам [Електронний ресурс] / Ю. Г. Даник, В. І. Шестаков, С. В. Чернишук // Наукоємні технології. - 2014. - № 1. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nt_2014_1_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 439.262 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Даник Ю. Г. 
Підхід до класифікації кібернетичних загроз [Електронний ресурс] / Ю. Г. Даник, В. І. Шестаков, С. В. Чернишук // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер. : Військові та технічні науки. - 2014. - № 1. - С. 314–329. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnapv_vtn_2014_1_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.834 Mb    Зміст випуску     Цитування
4.

Острась О. В. 
Вплив перинатальної тактики при пренатальній підозрі патології дуги аорти на роботу відділення інтенсивної терапії кардіохірургічного центру [Електронний ресурс] / О. В. Острась, А. К. Куркевич, С. С. Чернишук, Н. М. Руденко // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2014. - Вип. 22. - С. 235-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2014_22_55
Попередній перегляд:   Завантажити - 105.723 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Чернишук С. В. 
Методика виявлення кібернетичних загроз у природномовних текстах [Електронний ресурс] / С. В. Чернишук // Проблеми створення, випробування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем. - 2013. - Вип. 8. - С. 112-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psvz_2013_8_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 290.165 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Баклан К. А. 
Лікування пацієнта з транспозицією магістральних судин і додатковими аорто-легеневими колатеральними артеріями [Електронний ресурс] / К. А. Баклан, С. С. Чернишук, А. В. Максименко, В. А. Жовнір, І. М. Ємець // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2015. - Вип. 23. - С. 13-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2015_23_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 375.137 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Артюшин Л. М. 
Шляхи підвищення ефективності системи виявлення та оцінювання інформаційних загроз [Електронний ресурс] / Л. М. Артюшин, С. В. Чернишук // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2018. - № 3. - С. 99-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2018_3_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 493.607 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Чернишук С. С. 
Досвід використання замісної ниркової терапії в пацієнтів під час екстракорпоральної мембранної оксигенації [Електронний ресурс] / С. С. Чернишук, А. Д. Висоцький, О. А. Адамовська, О. О. Урін, В. А Жовнір // Український журнал серцево-судинної хірургії. - 2019. - № 2. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2019_2_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 332.133 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Чернишук С. С. 
Гостре пошкодження нирок у новонароджених після хірургічної корекції патології дуги аорти [Електронний ресурс] / С. С. Чернишук, О. А. Адамовська, В. А. Жовнір // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - № 4. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_4_3
Мета роботи - аналіз частоти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у новонароджених, яким проводилося хірургічне втручання з приводу корекції патології дуги аорти; дослідження впливу ГПН на післяопераційний перебіг і смертність у даної категорії пацієнтів. На базі ДУ "НПМЦДКК" у період з 07.01.2015 по 15.12.2015 було прооперовано 120 новонароджених з вродженими вадами серця. Серед них 25 пацієнтів мали патологію дуги аорти: у 8 (32 %) була ізольована коарктація аорти, а у 17 (68 %) - комбінація коарктації аорти з іншими вродженими вадами серця. Вивчали зміни рівня креатиніну в сироватці крові. Досліджували частоту виникнення ГПН, фактори ризику та ускладнення його виникнення. У 53 % (n = 63) прооперованих новонароджених розвинулося ГПН. У пацієнтів з патологією дуги аорти ГПН розвинулась у 80 % (n = 20) випадків. Новонароджені діти, у яких корекція дуги аорти проводилась без використання штучного кровообігу, мали розвиток ГПН у 72 % (n = 13), а у пацієнтів, прооперованих за умов штучного кровообігу, - у 100 % (n = 7). Новонароджені, які мали дане ускладнення, частіше потребували інотропної підтримки та штучної вентиляції легень (ШВЛ) на доопераційному етапі. Також вони мали вищий рівень концентрації креатиніну в плазмі крові та частіше мали ГПН вже до оперативного втручання. У післяопераційному періоді 9 (45 %) пацієнтів із ГПН мали ураження AKIN 1; 2 (10 %) - AKIN 2; 9 (45 %) - AKIN 3. Вони потребували більшого часу на ШВЛ, інотропної підтримки та перебування у відділенні інтенсивної терапії. Застосування аміноглікозидів у післяопераційному періоді не мало суттєвого впливу на розвиток ГПН. Зроблено висновки, що новонароджені діти після корекції вроджених вад серця, особливо патології дуги аорти, належать до групи високого ризику розвитку ГПН. Важкий передопераційний стан дитини та особливості хірургічного втручання за даної патології обумовлюють високу вірогідність пошкоджуючого впливу на нирки. У післяопераційному періоді пацієнти з ГПН потребують більш тривалої ШВЛ, інотропної підтримки; у них подовжується строк перебування у відділенні інтенсивної терапії та термін госпіталізації загалом, вищі ризики летального наслідку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 105.399 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Чернишук С. С. 
Гостре пошкодження нирок у новонароджених прооперованих в умовах штучного кровообігу в перші години життя з використання пуповиної крові [Електронний ресурс] / С. С. Чернишук, А. Д. Висоцький, Г. В. Ємець, В. А. Жовнір // Pain, anaesthesia & intensive care. - 2019. - № 1. - С. 95-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2019_1_10
Мета роботи - аналіз частоти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у новонароджених, яким проводилося хірургічне втручання з приводу корекції патології дуги аорти; дослідження впливу ГПН на післяопераційний перебіг і смертність у даної категорії пацієнтів. На базі ДУ "НПМЦДКК" у період з 07.01.2015 по 15.12.2015 було прооперовано 120 новонароджених з вродженими вадами серця. Серед них 25 пацієнтів мали патологію дуги аорти: у 8 (32 %) була ізольована коарктація аорти, а у 17 (68 %) - комбінація коарктації аорти з іншими вродженими вадами серця. Вивчали зміни рівня креатиніну в сироватці крові. Досліджували частоту виникнення ГПН, фактори ризику та ускладнення його виникнення. У 53 % (n = 63) прооперованих новонароджених розвинулося ГПН. У пацієнтів з патологією дуги аорти ГПН розвинулась у 80 % (n = 20) випадків. Новонароджені діти, у яких корекція дуги аорти проводилась без використання штучного кровообігу, мали розвиток ГПН у 72 % (n = 13), а у пацієнтів, прооперованих за умов штучного кровообігу, - у 100 % (n = 7). Новонароджені, які мали дане ускладнення, частіше потребували інотропної підтримки та штучної вентиляції легень (ШВЛ) на доопераційному етапі. Також вони мали вищий рівень концентрації креатиніну в плазмі крові та частіше мали ГПН вже до оперативного втручання. У післяопераційному періоді 9 (45 %) пацієнтів із ГПН мали ураження AKIN 1; 2 (10 %) - AKIN 2; 9 (45 %) - AKIN 3. Вони потребували більшого часу на ШВЛ, інотропної підтримки та перебування у відділенні інтенсивної терапії. Застосування аміноглікозидів у післяопераційному періоді не мало суттєвого впливу на розвиток ГПН. Зроблено висновки, що новонароджені діти після корекції вроджених вад серця, особливо патології дуги аорти, належать до групи високого ризику розвитку ГПН. Важкий передопераційний стан дитини та особливості хірургічного втручання за даної патології обумовлюють високу вірогідність пошкоджуючого впливу на нирки. У післяопераційному періоді пацієнти з ГПН потребують більш тривалої ШВЛ, інотропної підтримки; у них подовжується строк перебування у відділенні інтенсивної терапії та термін госпіталізації загалом, вищі ризики летального наслідку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 734.1 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Левицький А. Ф. 
Перша науково-практична конференція з міжнародною участю "Охматдитівські читання": Секції дитячої хірургії та ортопедії. м. Київ, 23–24 вересня 2021 р. [Електронний ресурс] / А. Ф. Левицький, В. П. Притула, П. С. Русак, С. С. Чернишук // Хірургія дитячого віку. - 2021. - № 4. - С. 6-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2021_4_3
23 - 24 вересня 2021 р. відбулася Перша науково-практична конференція з міжнародною участю "Охматдитівські читання". Організатором конференції була Національна дитяча спеціалізована лікарня "ОХМАТДИТ" МОЗ України за ініціативи її генерального директора, доктора медичних наук Жовніра В. А.
Попередній перегляд:   Завантажити - 229.564 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського